Переяслав-Хмельницький

     15-16 вересня славне місто Переяслав-Хмельницький святкує 1100 років від першої літописної згадки. На жителів та гостей міста чекатиме цікава святкова програма: різноманітні виставки, фестивалі, театральні дійства, концерти за участю самодіяльних та відомих артистів.

     Зокрема 8 та 9 вересня на території музею Народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбудеться Переяславський ярмарок, куди запрошуються майстри декоративно-ужиткового мистецтва, народних промислів, самодіяльні фольклорні колективи. Початок ярмарку о 10 год.

     14 вересня на центральний стадіон ім. В.Лобановського запрошуються фанати спорту на Фестиваль спортивних клубів та секцій міста. Безпосередньо вже 15 вересня відбудеться відкриття виставки картин учасників Всеукраїнського пленеру художників "1100-літній Переяслав". До уваги жителів та гостей міста пропонується офіційне відкриття "Костал-Україна" ТОВ. На центральній площі міста також будуть проводитись Фестиваль дитячої творчості та Фестиваль фестивалів громад Київщини "Переяслав - княжий град". Відвідувачі свята зможуть ознайомитися з колекцією одягу від місцевих виробників. Другий день святкування завершить молодіжна концертна програма за участю артистів Київського училища культури.

     16-го вересня жителі та гості міста зможуть помилуватися дитячими роботами декоративно-ужиткового мистецтва "Тобі, Переяславе, мій". На центральній площі міста почне працювати виставка-ярмарок підприємств міста. О 12 год. на центральній площі міста відбудуться урочистості з нагоди Дня міста (виступ міського голови, гостей, нагородження Почесних громадян міста та ін.). Майстри мистецтв та художніх колективів Київщини пропонують до уваги святкове театралізоване дійство "Найкраще місто на землі - 1100-літній Переяслав". Великий святковий концерт за участю зірок естради за сприяння управління культури та туризму КОДА відбудеться о 19 год. По закінченню всього святкування місто Переяслав-Хмельницький осяють вогні розкішного феєрверку "Зіркове небо Переяслава".

     Переяслав-Хмельницький — місто в Київській області, районний центр над рікою Трубіж, правою притокою Дніпра.
     Переяславська земля - складова частина Київщини - здавна була адміністративним центром історичної округи, розміри й границі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини та землі на північний схід, у ХVІІ-ХVІІІ ст. - Переяславський полк. З ліквідацією автономії України наприкінці XVІІІ ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.
     З 1921 р. Переяславський повіт входить у Київську губернію, а після утворення 27 лютого 1932 р. Київської області Переяславский район увійшов у її склад. В 1943 р. район перейменований на Переяслав-Хмельницький район.
З 1962 по 1965 р. до складу Переяслава-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань і три сільських ради Березанского району. Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинської і черняхівської культур, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубіж і Супій.
     Населення Переяславщини брало активну участь у селянсько-козацких повстаннях проти польско-шляхетського панування в Україні під проводом С. Наливайка, Ф. Трясила, Павлюка, Остряниці у визвольній війні проти гніта панства 1648-1654 р. на чолі з Богданом Хмельницьким.
     У Переяславському колегіумі викладав славний Григорій Сковорода. Ця земля стала батьківщиною Шевченківського "Заповіту".
     З перших місяців війни Переяславщина стала ареною запеклих боїв. Згодом у тилу ворога активно діяло партизанське з'єднання ім. Чапаєва, партизанський загін ім. Щорса.
     Овіяв себе славою героїчний Букринський плацдарм, центром якого була Переяславська земля. У цій битві за Дніпро 267 чоловік одержали звання Героя Радянського Союзу.
     Протягом вересня-жовтня 1943 року Переяславщина була визволена від німецько-фашистських загарбників.  >> 

Географія та природний потенціал

     Переяслав-Хмельницький район розташований у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу. Площа району 1456 кв. км, що становить 145,6 тис. га, або 5,2% від території області.   Карта міста
     Граничить на півночі й сході з Бориспільським, Баришівським й Яготинським районами Київської області, на півдні - із Драбовським і Золотонішським районами Черкаської області. Західна границя району проходить уздовж Канівського водоймища, площа якого у межах району становить 20 706,3 га.
     У районі налічується 51 населений пункт, 31 сільська рада. Загальна кількість наявного населення району за станом на 5.12.2001р., за уточненими даними Всеукраїнського перепису населення, становила 36 892 осіб, у т.ч. 17 315 чоловіків 19 577 жінок.